За медичним визначенням, кривошия – стан, за якого в малюка виникає аномальне положення голівки: вона нахилена в один бік та водночас розвернута в протилежний.
Для прикладу, виділяється кілька різних за походженням різновидів кривошиї:
- Доброякісна пароксизмальна – унаслідок електролітних розладів. Проявляється повторними епізодами нахилу голівки з нападами блювоти, блідістю, сонливістю. На прийомі цих ознак може не бути.
- Вроджена м’язова кривошия – зумовлена структурними змінами грудино-ключично-соскоподібного м’яза. Окремим її підвидом є постуральна кривошия, за якої фіброзні зміни в м’язі не виявляються.
- Нейрогенна – виникає через аномальну імпульсацію в мотонейронах. Зазвичай супроводжується іншими неврологічними симптомами: асиметрія обличчя, провисання кута рота тощо.
- Кісткова кривошия – спричинена вадами розвитку потиличної кістки, шийного відділу хребта.
- Вторинна, що розвинулася на тлі травм, запалень вух, лімфовузлів тощо.
- Через таке різноманіття захворювань, здатних призвести до патології, малюкам необхідне ретельне та професійне обстеження.
Для діагностики кривошиї в немовлят застосовуються:
- ретельний лікарський огляд – виставляється ступінь патології, виявляються її можливі причини, наприклад, аномально щільна ділянка грудино-ключично-соскоподібного м’яза;
- ультрасонографія м’язової системи шиї – завдяки спеціальним сенсорам, під час УЗД вдається побачити окремі пучки м’язів, котрі зазнали фіброзних змін; розгорнуті клінічні та біохімічні аналізи крові; рентгенографічні дослідження голови, шийного, грудного відділів хребта;
- консультація дитячого невропатолога за підозри на нейрогенну кривошию.
Ось чому так важливі планові огляди немовлят у педіатра.
